Щоденник Джейсона Гранта (англ. My diary, by Jason Grant) — назва двох голодискіу Fallout 3.
Опис[]
Аудіозаписи на двох голодисках, зроблені Джейсоном Грантом, першим мером Літл-Лемплайта.
Щоденник Джейсона Гранту — Запис 1[]
Хм... Ніби працює. Раз-Раз. Я Джейсон Грант. Мені 10 років. Я вчуся в четвертому класі у школі Ерлі Дон.
Місяць тому розпочалася велика війна і всіх вбила. Крім нас. З нами все нормально в цих печерах. Ніби як.
Місіс Ділені сьогодні вранці пішла за допомогою і не повернулася. Інші дорослі теж не повернулися. Так що залишилися тільки ми, діти. Багато хто все ще плачуть кожен день. Їм дуже страшно. А мені ні. Тут нічого боятися, якщо не виходити назовні.
Ніхто більше не хоче бути головним, так що, напевно, буду я. Мене і так майже всі слухаються.
Щоденник Джейсона Гранту — Запис 2[]
Пройшло майже два місяці, а ми нормально справляємося, хоч і зовсім одні.
У печерах є двері, що веде в Сховище. Кожен день ми стукаємо і стукаємо, але вони нас не пускають. Ми чуємо, що вони там! Одного разу якийсь дядько з тієї сторони сказав нам, що ми все одно помремо[1]. Ну їх на ***[2], цих дорослих. Пішли вони всі на ***. Без них обійдемося.
Місцезнаходження[]
Два голодиска з частинами щоденника Джейсона Гранту знаходяться в Сувенірній лавці, на металевих полицях за прилавком.
Поява[]
Щоденник Джейсона Гранту з'являється тільки у Fallout 3.
Примітки[]
- ↑ В оригіналі ігри «One time, a guy on the other side told us we were dead already» перекладається як: «Одного разу хлопець з іншого боку сказав нам, що ми були вже мертві». Неизвесто був цією людиною Пітер Стівенс, технічний фахівець, у якого пропав син Джейсон, тезка Джейсона Гранту, і з-за чого у Пітера психіка похитнулася. На тому моменті, коли діти почали ломитися в двері Сховища Пітер вважав, що чув голоси неунимающихся дітей на тлі своєї хвороби.
- ↑ Лайливі слова у тексті замінено зірочками (***) тільки в російської локалізації.
