Маргарет Прімроуз

«	Ти недавно в наших краях. Я Маргарет Прімроуз. Власниця кафе «Бомонд». Заходь як-небудь.	»
— Маргарет

Маргарет Прімроуз (англ. Margaret Primrose) — персонаж Fallout 3, власниця кафе «Бомонд» у Тенпенні-Тауер.

Опис[]

Маргарет — власниця і керуюча кафе «Бомонд». Оскільки в кафе обслуговують тільки жителів Тенпенні-Тауер, її клієнтура обмежена, що дозволяє Маргарет самотужки готувати та подавати всі страви. Ресторан відкритий з 6 ранку до 9 вечора, і все це час Маргарет зайнята обслуговуванням. Коли ресторан закритий, вона, як правило, проводить час у своїй кімнаті^[1].

Від Маргарет можна дізнатися, що готувати вона навчилася у своєї матері і їй подобається займатися цим. Також вона може розповісти, що з-за того, що рейдери стали частіше нападати на каравани і продуктів стало недостатньо, їй доводиться проявляти фантазію при готуванні. Маргарет пишається тим, що у неї в кафе багато різних делікатесів, вона навіть знайшла в одній старій кухонної книзі рецепт якихось «суші», але містер Тенпенні вкрай консервативний і щодня замовляє Прімроуз одне і те ж блюдо — сендвічі з ігуаною без солі, ніж засмучує власницю кафе.

Інвентар[]

Одяг	Зброя	Інші предмети	На трупі
Брудна довоєнна одяг для відпочинку	—	Ключ жителя Тенпенні Кришки*	Ключ від холодильника Маргарет Прімроуз

* Кількість генерується випадковим чином

Примітки[]

Якщо виконати квест по лінії гулей, Маргарет, як і всі інші мешканці Тенпенні-Тауер, буде вбита.
У Маргарет завжди можна купити велику кількість цукрових бомб.

Цитати[]

«Тут не життя, а малина. Мені завжди хотілося годувати гостей свіжою їжею, і щоб у них було місце, де розслабитися і поговорити. Тенпенні дав мені таке місце. За це я перед ним в боргу».
«Мені дуже подобається те, чим я займаюся. Готувати для інших — це те, що робить мене щасливою».
«Цього я навчилася від мами. Звичайно, вона була не сама хороша мати... але нас вона любила, і готувати теж. Я по ній іноді сумую».
«Зануда він. Кожен день одне і те ж... У нього ніякої фантазії у тому, що стосується їжі. Але будівля належить йому, так що кожен день мені доводиться робити ці кляті „сендвічі з ігуаною, без солі, з очищеним скибочкою груші. Відправити в пентхаус“» (про Тенпенні).