Опис[]
Легіон Цезаря діє відповідно до суворої системи військових звань, що була надихнута історіями про війська Стародавнього Риму, котрі були масивною та дужою армією, фундаментом могутності Римської імперії. Хоч основна частина солдат Цезаря мають імпровізовану або низькотехнологічну зброю, але їхня дисципліна, жорстокість і велика чисельність зменшують перевагу НКР, котру їй дають технології. Разом із вміннями проникнення у ворожі ряди та вчиняти диверсії, воїни Легіону спромоглися здобути значні перемоги над Республікою та зберегти свою присутність у пустелі Мохаве .
Організація[]
Цезар є провідним лідером Легіону і його слово - закон. Саме він постановляє правила, котрим підкоряються усі в його диктатурній державі. Після Цезаря в ієрархії іде легат (аналог фельдмаршала у Легіоні), котрий забезпечує, щоб накази Цезаря сумлінно виконувалися. Центуріони, котрі є наступними після легата, відповідають за управління легіонерами та координацією їхніх нападів.
Легіонери, основа армії Цезаря, призначаються у групи, контуберніуми, з восьми осіб, котрі ведуться одним або двома деканами, які виконують роль лідерів загону. Десять контуберніумів створюють центурію з вісімдесяти людей, котру веде центуріон. Шість центурій формують когорту з чотирьохсот вісімдесяти чоловік.
Також існує преторіанська гвардія - елітна група солдат, котрі оперують, як особиста охорона Цезаря. Хоч вони не є частиною основної армії, але супроводжують свого легата у важливих битвах і час від часу слугують, як кати. Преторіанські гвардії високо шанується, а їх лідер звітує лише легату та Цезарю.
Ще один вид військ, фрументарі - легіонери, навчані мистецтву шпигунства і саботажу. Вони діють як самостійні підрозділи, окремо від основної армії, оскільки їхня спеціальність вимагає роботи у підпіллі.
Легіонери[]
Легіонери притягуються до служби Цезарю трьома методами:
- Народитися у Легіоні.
- Бути частною племені, котре приєднали у Легіон.
- Як раб, бути обраним для навчання.
До служби у Легіоні допускаються лише фізично придатні чоловіки.
Коли чоловіка чи хлопчика вважають придатним до служби воїном, починається його навчання. Шлях становлення повноцінним легіонером повний труднощів, а незадовільні результати вишколу загрожують загибеллю. Якщо ж учень витримує випробування інструктора, йому надається право приєднатися до лав Легіону. Як наслідок цих перевірок воїнами Легіону стають лише умілі, наполегливі та безстрашні. У порівнянні з новобранцями НКР, котрим іноді випадає лише два тижні бойових підготовок, легіонери є значно краще підготованими воїнами, що можуть легко перемогти солдат Республіки у рукопашному бою.
Після вишколу настає найнебезпечніший період життя для новобранця. Як найбільш недосвідченим воїнам, їм видається лише неотесане мачете, імпровізовані метальні списи та стару вогнепальну зброю. Що ще гірше, новобранці зобов'язані іти на фронт, де або перемагають ворога, або використувуються як живий щит для більш досвідчених легіонерів. Зіткнувшись з противником, котрий володіє вогнепальною зброєю (бійці НКР, рейнджери) і не маючи спромоги убити противника здалеку, легіонерам нічого не лишаєть, як спробувати наблизитися достатньо, щоб перейти у ближній бій. Часто сама затія підійти ближче є смертельною, адже відсутність укриттів робить легіонерів легкою мішенню. Усе це вкупі робить виживання новобранця Легіону складним завданням. Через низьке технологічне забезпечення, рекрутів поміщають у патрулі з легіонерами вищого рангу або вони беруть участь у набігах і сутичках малих та середніх розмірів.
Якщо ж новобранцю вдається вижити і навіть виграти у декількох битвах, йому надається право бути підвищеним до легіонера, котрим видають кращу екіпіровку (мисливську гвинтівку або мисливський дробовик) і розташовують подалі від лінії фронту. Легіонери продовжують носити зброю ближнього бою, хоч і володіють тепер пристойною зброєю дальнього ураження. Здатність пристосовуватися до будь-якої бойової ситуації завдяки можливості перемикатися між вогнепальною зброєю та ближчим боєм робить їх відмінними бійцями.
Якщо легіонер і надалі показує здібності до бою, він одержує звання ветерана. Ветерани мають ще кращі обладунки, ніж решта легіонерів і їх тримають ще далі від лінії фронту. Вони задіюються лише у тому випадку, якщо усі попередні ранги перед ними потерпіли поразку. Така тактика дозволяє Легіону тримати у запасі своїх найкращих воїнів, не ризикуючи ними просто так.
Якщо легіонер демонструє хист до важливих ремесл, він буде призначений на відповідні обов'язки. Ці обов'язки можуть бути різноманіними, як-от собакоківгицтво або лагодження й розширення арсеналу Легіону.
Дисципліна та підвищення[]
Армія Цезаря сильно стратифікована стосовно рангів. Солдат нижчого рівня повинен виконувати накази начальства, навіть якщо ті є самогубними. Успіх Легіону залежить від безстрашності легіонерів, співпраці та вірності Цезарю, тож, боягузтво та непокірність викликають гнів Цезаря та його офіцерів.
Просування в ієрархії досягається через зухвалі або геніальні вчинки на полі бою. Легіонер, який демонструє лідерський потенціал, буде нагороджений більшою відповідальністю та привілеями. Якщо легіонер може виграти вирішальну перемогу для Легіону, навіть якщо це означатиме непокірність наказам, він буде визнаний за свої зусилля. Вульпес Інкульта є найвідомішим прикладом, оскільки йому вдалося перемогти плем'я, розбивши ряди і скориставшись слабкістю формування. Центуріон хотів стратити Вульпеса за його непокору, але Цезар підняв Інкульту на посаду командира фрументарів.
Хоча компетентність винагороджується керівними посадами, некомпетентність загрожує стати причиною серйозних травм чи смерті, як покарання. Перший легат, Джошуа Ґрехем, не зміг захопити Дамбу Гувера, і його сили були захоплені НКР. Незважаючи на те, що він був другою наймогутнішою людиною у Легіоні та другом Цезаря, той всеодно наказав преторіанцям спалити Ґрема і кинути його у Великий Каньйон. Інші покарання, які можуть бути застосовані за невдачу, варіюються від розп’яття до децимації. Отже, легіонери часто, зазнавши поразки, надають перевагу закінчити життя самогубством, щоб уникнути страждань від рук катів.
Обладнення[]
Цезар наполегливо бажає зберегти римську тематику у своїй армії, Він переконаний, що технології роблять людей лінивими та слабкими. Найпоширенішим озброєнням Легіону є неотесане мачете та імпровізовані списи, але легіонери можуть користуватися будь-якою іншою зброєю, за умови, що вони добре нею володіють. З підвищенням рангу покращується якість озброєння легіонера.
Стандартна легіонерська броня складається з передвоєнного атлетичного спорядження, посиленого металом та шкірою, і виглядає подібно до традиційної римської броні. Знову ж таки, звання відповідає якості броні. Новобранці отримують броню, яка не захищає навіть проти кийка, тоді як центуріони оснащені бронею, котра може протистояти ножам і кулям пістолета-кулемета.
Через заборону сучасної медицини, алкоголю та хімічних препаратів легіонерам надаються медикаменти, отримані з місцевої флори та фауни. Цілющий порошок і гіркі напої - найпоширеніші засоби, що застосовуються для загоєння ран. Для відновлення покалічених кінцівкок, Легіон використовує хімічну речовину під назвою гідра - потужне вариво з рослинності пустелі Мохаве та печерного гриба. Також легіонери носять із собою протиотруту на випадок битви з ядовитими створіннями пустелі. Окрім того, багато легіонерів носять із собою очищену воду і фрукти, зібрані у пустелі, як пайок.
Підрозділи Легіону[]
Легіонер-рекрут[]
Легіонери-рекрути - найнижчий ранг у Легіоні Цезаря. Ці легіонери, вірогідно, походять з підкорених племен. Як нещодавно витренувані воїнам, їм видається лише базове спорядження. Є найбільш розповсюдженим типом легіонерів.
Легіонер-воїн[]
Легіонер-воїн - другий найнижчий ранг Легіону. Скоріш за все, ці легіонери є дітьми членів племен підкорених Легіоном і вже з дитинства тренувалися на роль майбутніх воїнів. Ці легіонери мають більше досвіду, володіють кращим спорядженням.
Легіонер-ветеран[]
Легіонери-ветерани - це легіонери-воїни, котрі провели у боях багато років і довели свою військову майстерність. Найкраще споряджений тип легіонерів, їх тримають подалі від фронту. Ветерани задіюються лише коли попередні ранги не змогли впоратися з завданням.
Легіонер-декан[]
Будь-який легіонер може отримати звання декана, якщо раз за разом демонструє лідерські здібності. Легіонер-декан має повноваження керувати невеликими таборами, а також виконувати функції заступника місцевого центуріона. Подібно до звичайних легіонерів, декани мають свою ієрархію:
- Декан-рекрут
- Декан-воїн
- Декан-ветеран
Старшинство визначає якість броні декана: декан-рекрут матиме лише броню новобранця, тоді як досвідченому декану буде надано броню ветерана-легіонера. Їх легко відрізнити за їхніми шоломами, які прикрашені чорним пір’ям.
Центуріон[]
Центуріони виконують роль польових командирів у більшості операцій. Їх часто призначають на посаду через роки відданої служби, коли вони вже довели свою доблесть. Центуріони носять важкі обладунки, зібраних з різних елементів одягу переможених ними ворогів (як-от елементи силової броні) і використовують різноманітну зброю для більшої ефективності у бою. Їх, як правило, тримають подалі від битв, як цінних вояків. Поза боєм центуріони виконують роль адміністраторів таборів Легіону в чому їм допомагають декани, як їх заступники.
Легат[]
Аналог фельдмаршалу в Легіоні. Легат - верховний головнокомандувач військ Легіону, котрий є другою наймогутнішою особою в Легіоні, після Цезаря, і підпорядкуються лише йому. Історія знає двох легатів: Джошуа Ґрехема та Ланія.
Розвідник Легіону[]
Розвідники Легіону навчані мистецтва розвідки, як не дивно. Ці легіонери оснащені мисливськими гвинтівками та легшими версіями стандартної броні. Їх часто супроводжують пси Легіону.
Легіонер-вбивця[]
Легіонери-вбивці - спеціально навчані легіонери, котрі посилаються Цезарем за особливо ненависними ворогами Легіону. Надзвичайно небезпечні вороги оскільки подорожують групами та використовують потужну вогнепальну зброю та зброю ближнього бою. Убивць, як правило, веде у бій вексилярій.
Інші посади[]
Фрументарії[]
Фрументарії - очі та вуха Цезаря, слугують шпигунами, саботерами та убивцями. Вони діють окремо від основних сил Легіону і обираються особисто Цезарем. У 2281 лідером фрументарів є Вульпес Інкульта.
Собаківник[]
Залишки племен Битих Псів, котрих підкорив Легіон. Після інтегрування членів племені, Цезар побачив, наскільки корисними можуть бути таланти колишніх Битих Псів по прирученню собак, тож він призначив чоловіків з цього племені собаківниками Легіону. Також, Цезар віддав наказ розпочати приручення та тренування нових псів.
Вексиларії[]
Вексиларії є воїнами обраними носити штандарт Легіону. Вони слугують точками згуртування і підтримують моральний дух у битвах. Цим солдатам надають кращу, ніж у легіонерів, вогнепальну зброю, хорошу броню, а також характерний шолом, що відрізняє їх від інших.
Преторіанці[]
Преторіанці - солдати або офіцери, котрі потенційно можуть стати центуріонами, але оперують як члени служби безпеки Цезаря. Щоб стати одним із преторіанців, воїн повинен викликати іншого преторіанця на смертельний рукопашний бій і, у разі виграшу, йому надається право зайняти місце полеглого. Протеріанці є знавцями у боях без зброї і посилюють свої вродженні бойові здібності смертельними балістичними кулаками. У 2281 році лідером угрупування є Луцій.
Легіонер-коваль[]
Ковалі відповідальні доглядати стан зброї й обладунків Легіону. Їх можна зустріти у таборах Легіону.
Легіонер-інструктор[]
Легіонери-інструктори відповідальні за підготовку майбутніх воїнів Легіону. Їм довірено перетворювати хлопчиків на могутніх воїнів, тож є допустимим піддавати учнів суворим тренуванням. Вони часто погрожують убити вихованців, якщо ті не будуть надавати усієї своєї уваги вдосконаленнню навичок.